Стимулюємо захисні сили організму

Адаптогени – це природні засоби, які стимулюють захисні сили організму людини, пристосовують його до змін погоди, коливань атмосферного тиску, підвищують стійкість до стресів, фізичну й розумову працездатність. ;D Вони м’яко й сприятливо діють на центральну нервову систему, активізують обмінні процеси, поліпшують діяльність ендокринної та імунної систем.

Стимулюємо захисні сили організму народними засобами

Особливо вони потрібні в разі перевтоми, після перенесених операцій та хвороб, депресивних станів, метеозалежності. Зазвичай ефект від прийому адаптогенів настає досить швидко – за декілька днів, досягаючи максимуму через 15-30 днів. Їх приймають 1-2 рази в день, у першій половині дня. Якщо людина занадто збудлива, то на ніч можна приймати заспокійливі препарати (валеріану, собачу кропиву, м’яту тощо). Хоча й існують загальні рекомендації щодо вживання адаптогенів, дозу потрібно підбирати з урахуванням особливостей організму. Варто починати з мінімальної дози. Якщо ви відчули приплив енергії, підвищення працездатності, інтелектуальної діяльності, це означає, що дозу підібрано вдало, якщо особливих змін не відбулося, дозу потрібно збільшити на декілька крапель.

Якщо ж після прийому адаптогену з’явилися збудливість, роздратованість, а вночі – безсоння, дозу зменшують. Адаптогенні засоби краще купувати в аптеці. Вважають, що промислові настоянки й екстракти є ефективнішими, оскільки виготовлені за спеціальними технологіями. Людям із підвищеною нервовою збудливістю, гіпертонією, порушенням серцевої діяльності, гострими інфекційними захворюваннями застосовувати адаптогени протипоказано. Лікарі забороняють звертатися за допомогою до адаптогенів і вагітним та дітям до 14-16 років. Людям літнього віку адаптогени можуть значно підвищити якість життя. *THUMBS UP*

Однак зважаючи на те, що багато хто з них нажив собі букет захворювань, із приводу застосування цих препаратів потрібно порадитися з лікарем.

ЖЕНЬШЕНЬ

Підвищує всі життєві функції. Ця рослина ще має назви «корінь життя», «трава безсмертя» тощо. Вони якнайліпше характеризують цю рослину.

Річ у тім, що корінь женьшеню, який використовують у медицині, містить дуже багато потрібних людині вітамінів і мікроелементів, біологічно активних речовин. Але найголовніші його лікувальні властивості зумовлені такою речовиною, як глікозид, яка є «регулювальником» багатьох органів і систем організму. Весь цей набір і робить женьшень універсальним засобом. Зокрема, його широко застосовують як тонізуючий засіб у разі занепаду сил унаслідок розумової чи фізичної перевтоми, підвищеному навантаженні, зниженому артеріальному тиску, для реабілітації після виснажливих хвороб. Женьшень лікує та поліпшує діяльність серцево-судинної системи, органів чуття, зокрема, загострює зір і слух, нормалізує постачання кров’ю мозку, наповнення тканин киснем, прискорює загоєння ран, сприятливо діє на органи травлення та печінку, позитивно впливає на діяльність репродуктивних органів, зокрема у разі зниження статевої функції. *OK*

Найпоширеніша форма приготування препарату женьшеню – спиртова настоянка, яка продається в аптеках. Зазвичай, її приймають по 15-25 крапель двічі в день у першій половині дня за півгодини до їжі. Курс лікування – 30-40 днів. За потреби його можна повторити через декілька тижнів.

Як і женьшень, препарат елеутерококу можна придбати в аптеці у вигляді спиртової настоянки. Приймають по 20-30 крапель за півгодини до їжі впродовж місяця.

РОДІОЛА РОЖЕВА

Діє м’яко й швидко. Хоча її називають «тибетським женьшенем», медики стверджують, що в деяких випадках вона є дієвішою. Річ у тім, що головними діючими речовинами родіоли рожевої є родозин і родіолозид, які впливають на м’язову тканину, зокрема серцевий м’яз. Окрім того, ці речовини стимулюють енергетичну активацію клітин. Навіть одноразове застосування родіоли викликає швидку й відчутну позитивну реакцію організму. Тому лікарі призначають її у разі виснаження нервової системи та фізичних сил, імпотенції, вегетосудинної дистонії, а також якщо людині потрібно підвищити витривалість та опірність організму до екстремальних обставин: у разі зміни кліматичного поясу, тривалої і напруженої роботи, важких умов праці тощо.