Перші розумні прояви були отримані за допомогою ударів, за допомогою тіптологіі. Це первісний засіб, що озивається дитинством науки, спосіб самий обмежений, і в повідомленнях виходили відповіді тільки односкладові – “так” або “ні”, за допомогою обумовленого числа ударів. *YES*
Згодом цей спосіб був удосконалений. Удари виходять за допомогою медіумів двома способами; для цього способу необхідна взагалі деяка здатність до фізичних явищ. Перший спосіб, який можна назвати тіптологією з рухом, полягає в тому, що стіл піднімається однією стороною, потім падає, б’ючи ніжкою. Для цього достатньо, щоб медіум поклав на край столу свої руки.
Якщо він бажає говорити з відомим духом, то повинен викликати його. В іншому випадку з’явиться перший-ліпший або той, який звичайно є. Домовившись, наприклад, одним ударом висловлювати “так”, двома ударами – “ні”, задають духу питання. Згодом ми побачимо, яких питань треба уникати. Незручність полягає в стислості відповідей і в скруті скласти питання так, щоб можна було відповідати на них тільки словом “так” або “ні”.
Припустимо, що запитують духа: чого бажаєш ти? Він не може на це відповідати інакше як цілою фразою. Тоді треба звернути питання так: чи хочеш ти того-то? – Ні. – Того-то? – Так. І т.д.
Потрібно відзначити, що і при вживанні цього способу дух часто приєднує деякого роду міміку, тобто він висловлює енергію ствердження або заперечення силою ударів. Він висловлює також властивості почуттів, які його опановують: нетерпіння – уривчастим рухом; гнів – різкими, сильними ударами (подібно до людини, тупотить ногою), а іноді навіть перекиданням столу. Якщо він прихильний і чемний, то на початку і в кінці сеансу він нахиляє стіл у вигляді поклони. Якщо бажає звернутися прямо до кого-небудь з товариства, він направляє стіл до нього з лагідністю або силою, залежно від того, чи бажає висловити йому любов *IN LOVE* чи антипатію. Це, власне кажучи, є сематологія, або мова знаків, як тіптологія – мова ударів. Ось чудовий приклад мимовільного вживання сематологіі.
Один знайомий нам пан, залишаючись одного разу в кімнаті, де інші займалися явищами, отримав від нас лист. У той час, коли він читав його, столик, який був для дослідів, раптом попрямував до нього. Закінчивши читання, пан пішов покласти листа на стіл, що знаходився в іншому кінці кімнати. Столик пішов за ним і попрямував до столу, на якому лежав лист. Здивувавшись цьому, наш знайомий подумав, що між цим рухом і листом повинен існувати який-небудь зв’язок. Він запитує духа, і той відповідає, що він наш домашній дух. Коли пан цей сповістив нас про дану обставину, ми, в свою чергу, просили цього духу сказати нам, що спонукало його відвідати цього пана. Він відповідав: “Дуже природно, що я відвідую тих осіб, з якими ви в зносинах, щоб у разі потреби бути в змозі подати вам, так само як і їм, потрібні поради.”
Очевидно, що дух бажав привернути увагу цього пана і шукав нагоди дати йому знати про себе, хто він такий. Німий не виконав би цього краще.
Тіптологія не забарилася удосконалитися і збагатилася більш повним засобом повідомлення. Це є тіптологія абеткова. Вона складається з окреслених літер абетки, яким присвоюється число ударів. Таким чином можна отримати слова, фрази і навіть цілі розмови. Дотримуючись цього методу, стіл б’є стільки ударів, скільки потрібно для позначення кожної букви, тобто один удар для “а”, два для “б” і так далі. У цей час записують букви в міру того, як вони позначаються. Коли дух закінчить, то дає про це знати яким-небудь умовним знаком.
Цей образ дій, як можна помітити, занадто повільний і вимагає багато часу для великих повідомлень. Однак деякі мали терпіння з його допомогою отримувати повідомлення, що складалися з кількох сторінок. Спостереження дали можливість відкрити скорочений спосіб, що дозволив діяти з більшою швидкістю.
Скорочений спосіб, найбільш уживаний, полягає в наступному. Перед собою поміщають абетку, а також і ряд цифр, що означають одиниці. У той час, коли медіум знаходиться біля столу, інша особа пробігає послідовно букви абетки або цифри. Дійшовши до потрібної літери, стіл робить сам собою один удар. Цю букву записують. Потім знову починають в 2-й, в 3-й раз спочатку і так далі. Якщо помилилися в одній букві, дух попереджає про це за допомогою декількох ударів або рухом столу, і тоді починають знову. ;D Повідомлення отримується досить швидко. Крім того, час скорочують ще тим, що вгадують закінчення розпочатого слова за змістом фрази. Якщо залишаються в подиві, то запитують у духа, чи це слово він бажав поставити, і він відповідає: “так” або “ні”.
Всі описані дії можуть виходити ще простішими ударами, що лунають в дереві самого столу, без будь-якого руху. Це тіптологія внутрішня. Не всі медіуми здатні до такої розмови з духами. Втім, цього здебільшого можна досягти через вправи, і даний спосіб має подвійну вигоду: повідомлення йде швидше і легше для розуміння. Правда, ці внутрішні удари можуть бути підроблені недобросовісним медіумом.
Які б не були удосконалення в цьому способі повідомлення, він ніколи не може досягти тієї швидкості і легкості, як звичайне писання, і тому тепер його дуже рідко використовують. Втім, іноді він дуже цікавий як сам феномен; особливо для новачків, і має ту головну перевагу, що доводить позитивно свою досконалу незалежність від думки медіума. Часто виходять відповіді настільки непередбачені, настільки доречно сказані, що треба бути дуже впертим, щоб не погодитися з очевидністю. Для багатьох вони служать могутнім засобом переконання. Але цим шляхом, так само як і будь-яким іншим, духи не люблять підкорятися цікавим примхам, охочих випробувати їх недоречними питаннями.
Щоб краще упевнитися в незалежності феномену від думки медіума, винайшли різні інструменти, що складаються з циферблатів, на яких накреслені букви, подібно циферблатам електричних телеграфів. Рухома стрілка, наведена в рух впливом медіума, за допомогою провідника, що складається з нитки і блоку, вказує літери. Ми знаємо ці інструменти тільки за малюнками і описами, опублікованими в Америці. Ці прилади перейшли до Європи, де переконалися в їх цілковитій непотрібності, як це постійно буває з американськими речами. 😉
Тому ми нічого не можемо сказати про їх переваги, але думаємо, що сама їх складність є вже незручністю. Незалежність від медіума також добре доводиться внутрішніми ударами і ще більше – непередбаченими відповідями, ніж усіма матеріальними хитрощами. З іншого боку, невіруючі, готові завжди і скрізь бачити обмани, засумніваються ще більше в навмисно приготованому для цього механізмі, ніж в першому-ліпшому столі без всяких особливих приготувань.
Апарат дуже простий, але його легко використовувати на зло, наприклад, стіл Жирарден в пам’ять про Емілії де Жирарден, який використовували в численних повідомленнях. Емілія де Жирарден, незважаючи на високий свій розум, мала слабкість вірити в духів і в їх явища. Цей інструмент складається з рухомої дошки круглого столика в тридцять чи сорок сантиметрів у діаметрі, вільно обертається на осі, подібно рулетці. На колі, як на циферблаті годинника, написані літери, цифри і слова: “так” і “ні”. В центрі знаходиться нерухома стрілка. Медіум кладе пальці на край цієї дошки, вона починає обертатися і зупиняється, коли бажана буква знаходиться проти стрілки. Зазначені букви помічають і складають таким чином слова і фрази.
Потрібно зауважити, що дошка не ковзає під пальцями, але пальці залишаються на дошці, слідуючи за її рухом. Може бути, дуже сильний медіум міг би зробити рух, незалежний від дотику пальців. Ми вважаємо це можливим, але нам ніколи не траплялося бути свідками цього.
Нам залишається знищити ще один сильно поширений обман, який полягає у тому, що всіх духів, сполучених за допомогою ударів, змішують з стукаючими духами. Тіптологія є засобом повідомлення, як писання або слово. Отже, всі духи, як добрі, так і злі, можуть вживати його нарівні з іншими способами. Вони полюбляють, без сумніву, способи більш зручні і особливо більш швидкі. Але через брак олівця й паперу вони також користуються звичайною мовою столу, і доказом цього є те, що за допомогою цього способу виходили найвищі повідомлення.
Якщо ми не користуємося тіптологією, то не тому, що знехтували нею, а тому, що як феномен він відкрив нам все, що ми могли би дізнатися. До нашого переконання він нічого не може більше додати, а обширність одержуваних нами повідомлень вимагає швидкості, несумісної з тіптологієй.
Не всі духи, які стукають, належать до розряду стукаючих. Ця назва має бути збережена тільки за тими, яких називають стукачами по ремеслу і які за допомогою цього способу знаходять задоволення робити різні штуки для потіхи товариства або виводять з терпіння надокучливої людини. *SCRATCH* Від них можна іноді чекати гострого і розумного, але ніколи глибокодумаючого. Ставитися до них з питаннями вченими та філософськими – значить втрачати даремно час.
Їх невігластво і низька ступінь розвитку справедливо заслужили назву фіглярів або скоморохів духовного світу від інших духів. Додамо до цього, що якщо вони часто діють самі собою, то нерідко вони служать також знаряддям для Духів Вищих, коли ці останні бажають створити фізичні явища.
