Я не люблю вчитися, батьки мене лають, напевно, я поганий, що мені робити? – так зазвичай думають діти. Насправді ж це не так! І дитина не любить вчитися не тому, що вона погана. І батьки, не дивлячись на те, що лають дітей, не перестають їх при цьому любити. Для них дитина все одно найкраща і найулюбленіша. Просто вони не можуть знайти кращого способу, щоб змусити своє чадо *взятися за розум*.
Займатися тим, що не виходить, взагалі мало кому подобається. Якщо дитина не любить вчитися, це тому, що у неї не виходить зрозуміти самій, про що говорять викладачі в класі або що написано в підручниках. Навіть якщо вона займається з репетитором, але навчання все одно не дається, це не говорить про те, що дитина не хоче вчитися. Цілком можливо, що репетитор не зміг підібрати потрібний *ключик* до свідомості учня, щоб він зміг сприймати також легко інформацію, як, наприклад, складні сюжети художніх фільмів.
Дитині треба знайти таку людину, яка допомогла б йому розбирати інформацію так би мовити, на *запчастини*. Щоб у всьому незрозумілому розбиратися покроково, не поспішаючи. Це має бути людина, якій дитина зможе довіритися, і яка зможе відмотати інформацію назад мало не на кілька навчальних років. Щоб вона допомогла дитині розібратися в самих азах складних, які не піддаються розумінню дитини, предметів.
Для цього, перш за все самій дитині необхідно навчитися говорити чесно – *я не розумію*. Звичайно, для багатьох озвучити таку фразу досить складно, адже зізнатися в тому, що ти чогось не розумієш, дуже соромно. Але є спосіб сказати це так, що дитина буде виглядати не дурною, а навпаки, найрозумнішою. Фраза *я не знаю* або ж *я не розумію* може звучати зовсім по-іншому, якщо її доповнити словами *… але я дуже хочу розібратися в цьому*. Тоді дитина перестане соромитися, у неї вийде вбирати отримувану інформацію, на початку по крапельці, більш в простих речах, а потім навіть в найскладніших науках.
Батьки повинні навчити цьому свою дитину, дати зрозуміти їй, що вона для них найрозумніша, кмітлива, і що у неї обов’язково все вийде. Адже криками справі не допоможеш, тільки терпінням і любов’ю. Дитина повинна навчитися перепитувати, її необхідно зацікавлювати в навчанні, приміром, не дорогими подарунками, а тільки самим предметом. Тоді вона вже не буде думати про те, що не любить вчитися і навчання їй не подобається, адже їй самій буде цікаво дізнатися більше про той чи інший історичний факт, математичне рівняння, хімічний елемент і т.д.
