Життя дітей та підлітків наповнюється новими захопленнями. Багато що з них здається батькам небезпечним. Жіночий Журнал JIJOUR дізнався у профільних фахівців та з видань, у чому суть та небезпека таких нових рухів як хобіхорсинг, фуррі, квадробінг і не тільки.
Що таке Хобіхорсинг?
Хобіхорсинг – вид спорту або хобі, являє собою «їзду» на дерев’яній палиці з кінською головою. Хоббіхорсами за англійською транскрипцією («hobby» – «хобі», «захоплення», «horse» – «кінь») учасники називають своїх «скакунів», які частіше бувають саморобними.
У чому суть хобіхорсингу?
Під час хобіхорсингу наїзниця імітує послідовність рухів коня на трасі як під час конкуру або виїздки. У виїздці показуються всі ті елементи, які на кінних змаганнях виконує на манежі кінь. Також є смуга перешкод із бар’єрами від 20 см до 1,5 м. Важливо не тільки перестрибнути бар’єр, а й при цьому імітувати поведінку та рух тварини.
Перегони на палиці – давня дитяча гра, відома з XIX століття. Але в сучасному виконанні хоббіхорсинг бере початок у Фінляндії з 2010 року. У цей час він набув поширення серед фінських дівчаток-підлітків через соціальні мережі.
Генеральний секретар Фінської асоціації кінного спорту Фред Сундвалл вважає поширення хобіхорсингу чудовим явищем. Це дає дітям і підліткам, які не мають коней, можливість спілкуватися з ними за межами стаєнь і шкіл верхової їзди. Практичні психологині, коучі і консультантки для батьків не вбачають в цьому захопленні нічого небезпечного:
Якщо дитина розуміє та відчуває рамки гри, тобто наслідування тваринам або захоплення цим спортом займає лише частину її життя, а решту часу вона спілкується з дітьми й дорослими як і раніше, у такому разі найкраще, що ми можемо зробити, – це підтримати її інтерес і постаратися використати його на благо.
Якщо порівнювати хобіхорсинг із кінним спортом, він менш травмонебезпечний.
Що таке Фуррі?
Фуррі («furry» – «пухнастий», «вкритий хутром») – це субкультура, що об’єднує людей, які цікавляться антропоморфними тваринами (наділеними рисами людини) в анімації, художній літературі, образотворчому мистецтві, дизайні, комп’ютерних іграх.
Вони створюють цих героїв: шиють для них костюми, малюють, описують у літературних творах. Дехто віддає перевагу одному або кільком видам тварин, зображуючи тільки їх. Вони не намагаються повністю перевтілитися у тварин. Навпаки, наділяють їх людською мімікою і свідомістю, мовленням, ходінням на двох ногах, одягом.
Виникнення фуррі-фендому історик культури Фред Паттен відносить до 1980 року і бостонського з’їзду любителів наукової фантастики. Багато фанатів вважають, що все почалося набагато раніше. Спочатку фуррі зіткнулися з нерозумінням і очорненням їхньої культури. Щоб знайти цьому явищу хоч якесь пояснення, вважалося, що вся справа в сексі. Але поступово люди починають розуміти, що фуррі-фендом – окреме культурне явище. Фуррі створюють прекрасні ілюстрації із зображенням пухнастих персонажів, мультфільми, комп’ютерні монтажі. Це розвиває творчу уяву дитини, допомагає їй досліджувати світ.
Але якщо бачите, що захоплення дитини хобіхорсингом, фуррі або чимось іншим стає схожим на залежність або одержимість, необхідно зміцнювати з нею зв’язок, проявляти любов і прийняття, намагатися пізнати її краще через її захоплення. Це гарний привід звернутися до сімейного психолога або батьківського коуча, щоб поліпшити стосунки з дитиною.
Коли ми зможемо усунути причини, що штовхають дитину в надмірне захоплення, проблема усунеться сама собою.
Що таке Квадробінг?
Квадробінг (квадробіка) («quattuor» – «чотири», «aerobics» – «аеробіка») – пересування на четвереньках, копіювання манер тварини.
Спочатку це була аеробіка на четвереньках, яка полягала в пересуванні на руках і ногах, як це роблять тварини. Творець квадробінгу – японець Кенічі Іто, який був вражений швидкістю пересування мавп і вирішив навчитися так само. Він домігся результату, встановивши 2015 року світовий рекорд у бігу на 100 м навкарачки 15,71 секунди.
Через соцмережі квадробінг поширився у США, а потім і по всьому світу. Зараз здебільшого це дитяче захоплення.
Хто такий квадробер?
Квадробер – це людина, яка захоплюється квадробінгом, розважається, переміщаючись навкарачки та копіюючи манеру тварин. Для переконливості квадробери надягають маску тварини, можуть використовувати накладний хвіст та інші тваринні елементи.
У чому різниця між квадроберами та фуррі?
Квадробери наслідують звички тварин, а фуррі – ні. Вони створюють своїх персонажів, ходять на двох ногах і поводяться більше як люди.
З одного боку, квадробінг – непогана рольова розвага, яка сприяє фізичному розвитку й активності. З іншого боку, він може бути небезпечною грою.
Діти сильно занурюються у вигадану реальність. Занурюючись у тваринний світ, вони можуть недооцінювати небезпеку. Коли вони, зовсім малюки, пародіюють тварин, так проходить їхнє вивчення навколишнього середовища. Але гра зараз актуальна і в підлітків, і дитина робить це усвідомлено.
Іноді діти настільки вживаються в роль, що можуть робити необґрунтовані або навіть небезпечні дії: кидатися, видавати звуки, вибігати на дорогу. Подібні дії потребують контролю.
Що таке Теріантропія?
Теріантропи, тері, теріани («theria» – «звірі») – це представники субкультури, в якій люди вважають себе тваринами.
На відміну від фуррі, теріантропи прагнуть не тільки зовні виглядати як звірі, а й поводяться як тварини. Вони можуть вити, нападати, кусатися, рити землю. Аж до того, що їдять з миски, як тварини, і виють на місяць.
Арамонд Ванрахамдальф, який очолює групу теріан у Г’юстоні, стверджує, що тері переймають не тільки звірину поведінку, а й світовідчуття. Вони вірять, що в кожному з них живе вовк, барс або інша тварина. Він, наприклад, відчуває себе і вовком, і вороном одночасно.
Старше покоління стурбоване тим, що дитина починає жити в іншій реальності. А тері – це не маленькі діти. Згідно з опитуванням спільноти теріан, більша частина з них долучилася до субкультури в 12-15 років.
Теріантропія сама по собі не шкідлива для дітей. Для більшості це нешкідливий ігровий спосіб взаємодіяти з однодумцями і знаходити товариство в чомусь важливому для них. Підтримуйте свою дитину і дозволяйте їй розвивати мислення будь-яким способом, який має для неї сенс.
У складних ситуаціях, коли йдеться про загрозу здоров’ю чи життю, поряд із роботою над стосунками з дитиною найважливішим завданням та обов’язком батьків стає встановлення чітких меж.
Батьки юного покоління в дитинстві теж каталися на палиці і любили вбиратися в костюми різних тварин. Сучасний світ поставив старі захоплення на нові рейки, дав їм загадкові назви та об’єднав у спільноти. Не варто цього лякатися і забороняти. М’яко контролюйте ситуацію та розвивайте з дитиною люблячі стосунки.
