Кожен вік гарний по-своєму. І водночас у кожному віці є свої особливості, є свої складнощі. Не виключенням є і підлітковий вік. Яка поведінка батьків найприйнятніша для виховання підлітка, дізнайтеся в статті.
Зростають діти, зростають і проблеми. Ще недавно, здавалося, основною дилемою було – як правильно одягнути дитину на вулицю. Ще вчора головне було – доступно пояснити, чому Оленку недобре смикати за косички. А сьогодні чадо вже саме вчить, як жити, і частенько своєю поведінкою ставить у глухий кут. Як бути, як прийти до взаєморозуміння, коли по-дитячому вже не розберешся, а по-дорослому – ще не встиг навчитися?
Межі підліткового віку не встановлюються чітко, у кожного підлітка вони індивідуальні. У цей період підліток проходить великий шлях у своєму розвитку:
- через внутрішні конфлікти із самим собою і з іншими,
- через зовнішні зриви і сходження він може знайти свою справжню особистість.
У цьому віковому періоді в дитини закладаються основи свідомої поведінки, вимальовується загальна спрямованість у формуванні моральних уявлень і соціальних установок.
Стадія ідентифікації, сексуальності та відділення (від 12 до 19 років):
Корисна поведінка батьків:
- Підтримувати підлітків у виконанні завдань розвитку.
- Продовжувати створювати атмосферу любові, безпеки та забезпечувати захист.
- Приймати всі почуття підлітків і говорити, як це було, коли у вас з’явилися сексуальні почуття.
- Конфронтувати неприйнятну поведінку.
- Ясно висловлювати свою позицію щодо наркотиків і сексуальної поведінки.
- Не погоджуватися зі спотвореннями дійсності.
- Визначати способи, якими підліток відокремлюється від сім’ї та заохочувати ті з них, що підтримують його та є незалежними.
- Розуміти та заохочувати опрацювання завдань ранніх стадій розвитку.
- Радіти і вітати дорослішання підлітка.
- Заохочувати зростаючу незалежність, приймати ту ідентичність, яку набуває підліток, і прагнути, щоб підліток був чесний перед собою та освоював прийнятну в суспільстві поведінку. Це може відрізнятися від очікувань і мрій, які батьки мають стосовно дитини.
- Брати участь у громадських заходах з підтримання безпеки в школі та на вулиці.
Шкідлива поведінка батьків:
- Не відгукуватися на потреби, не проявляти турботу.
- Утримуватися від турботливих дотиків.
- Реагувати сексуально на сексуальне дозрівання підлітка.
- Встановлювати занадто жорсткі правила або не встановлювати їх, проявляти непослідовність у підтримці правил або відмовлятися обговорювати правила.
- Не очікувати, що підлітки думатимуть і вирішуватимуть проблеми.
- Грубо жартувати про сексуальність, інтереси, фантазії, мрії, зовнішність або друзів.
- Не перешкоджати деструктивній або саморуйнівній поведінці – від наркотиків до обмежених друзів та інтересів.
- Намагатися утримувати дитину від відокремлення.
- Не дозволяти дитині відчути себе погано на короткий час.
- Ігнорувати дитину.
Діти гостро відчувають, чи щирі з ними дорослі; що більше ви будете щиро цікавитися проблемами ваших дітей, то більше вони довірятимуть вам.
У розв’язанні “ціннісних конфліктів” батьки повинні, з одного боку, не погоджуючись із підлітком, аргументовано відстоювати власну позицію (спокійна, доброзичлива протидія). З іншого боку, змінити колишні форми вираження своїх почуттів стосовно своєї дитини-підлітка, перейти на “дорослий рівень” емоційного реагування, вміти надавати своїй дитині психологічну підтримку. Помічати найменші досягнення дитини, спиратися на її сильні сторони, уникати підкреслення промахів; показувати, що ви задоволені дитиною, внести гумор у взаємини з нею, демонструвати оптимізм.
Пам’ятайте, що ви теж були дітьми і робили багато помилок. Підлітки чекають від вас цього визнання. Можливо, ваш особистий приклад допоможе їм розібратися в собі!
