Перед тим, як говорити про резус-конфлікт, необхідно зрозуміти, що саме представляє з себе резус-фактор, і при яких ситуаціях виникає сам конфлікт. Резус-фактор – один з антигенів крові, він виявляється на самій поверхні еритроцитів. В основному у людей антигени (ще їх називають – білки) присутні, але трапляється і так, що їх просто немає. Якщо вони є, то у людини резус-позитивний, а якщо ні, то це резус-негативний. Говорити про те, який резус краще немає сенсу, вони просто різні. При вагітності резус-фактор має дуже важливе значення.
Якщо дружина резус-негативна, а чоловік резус-позитивний, то існує цей самий ризик розвитку конфлікту матері та її дитини. Це означає, що якщо дитина має відмінний від материнського резус-фактор – це може привести обох до сенсибілізації їх організму. У третині випадків, коли резус-конфлікт має місце бути, його причиною є той факт, що батьки дитини є власниками різних резус-факторів. Це, звичайно ж, ні в якому разі не повинне служити приводом для відмови від спільного створення сім’ї, адже не завжди конфлікт виникає при першій вагітності. До того ж, якщо вона ведеться грамотно, то проблем з таким конфліктом можна уникнути і під час наступних вагітностей.
Коли у матері присутні резус-антитіла, а її дитина має резус-позитивний, тоді її антитіла приймають дитину як щось чужорідне і як би «накидаються» на еритроцити плоду. У відповідь на це в крові дитини починає вироблятися дуже велика кількість білірубіну, а це призводить до того, що шкіра забарвлюється в жовтий колір. У цьому випадку найстрашнішим є те, що білірубін здатний пошкодити мозок плоду.
Найтрагічнішим наслідком конфлікту резусів може стати його останній етап. Розвивається водянка плода, здатна привести його до внутрішньоутробної загибелі. Якщо в крові виявили антитіла і титр їх постійно зростає, необхідно обов’язкове лікування в перинатальному відділенні, в якому за матір’ю і дитиною буде проводиться постійний контроль, і вагітна буде отримувати постійну увагу. Якщо при резус-конфлікті вдається доносити плід до тридцяти восьми тижнів, проводять обов’язковий кесарів розтин. Якщо не вдається, то малюкові проводять внутрішньоутробне переливання крові, проникаючи через материнську черевну стінку до пуповинної вени і вливають в неї близько двадцяти-п’ятдесяти мілілітрів еритроцитарної маси.
Така вагітність вимагає до себе уважного і відповідального ставлення. Тому необхідно підшукати дуже хорошого лікаря-гінеколога, з допомогою якого вагітність пройде гладко і спокійно, при цьому обов’язково треба виконувати всі його приписи і рекомендації чітко і беззаперечно.
