Фізіогноміка дає змогу за виглядом дізнатися характер і тип особистості людини. Методика допомагає прочитати навіть її приховані мотиви. Як аналізувати риси обличчя?
Походження, суть і призначення фізіогноміки
Що таке фізіогноміка?
Фізіогноміка – це методика визначення типу особистості людини, її душевних якостей і стану здоров’я за допомогою аналізу рис обличчя та його виразу. Походить від слів «physis» («природа») і «gnomon» («думка»).
Інші назви мистецтва читати по обличчю – прозопологія, прозопомантія. Батьківщина східного напряму фізіогноміки – Стародавній Китай і Японія. На Заході вона розвивалася в Стародавній Греції. Першим термін вжив Гіппократ, а розвинули методику Арістотель, Джамбаттіста делла Порта та Йоганн Каспар Лафатер, який написав «Нариси фізіогноміки». За допомогою фізіогноміки Піфагор вивчав характер і схильності юнаків, перш ніж прийняти їх на навчання до своєї школи. Сплеск популярності фізіогноміки виник у XIV столітті. І сьогодні вчення залишається популярним.
Для чого потрібна фізіогноміка?
Вона описує вплив зовнішності на долю, допомагає розібратися в індивідуальних здібностях людини та знайти шлях, який веде до успіху й процвітання. Це спосіб оцінки здоров’я та енергетичного потенціалу людей. Сьогодні фізіогноміка стане в пригоді в таких ситуаціях, як:
- Добір і оцінка персоналу.
- Психологічна корекція.
- Оцінка стану здоров’я.
- Вибір супутника життя.
- Розкриття злочинів, біометрія.
- Підготовка до переговорів із конкурентами та потенційними партнерами.
Фізіогноміка допоможе зчитати плани опонента, розповість, як людина поведеться в екстреній ситуації, навчить вибудовувати лінію поведінки, щоб заручитися підтримкою співрозмовника. При цьому важливо вірити і довіряти її принципам і результатам.
Суперечки про те, чи вважати фізіогноміку наукою, лженаукою або езотеричною течією, не вщухли й досі. Леонардо да Вінчі прирівнював фізіогноміку до хіромантії та вважав, що в них немає ані краплі істини. На відміну від нього італійський психіатр і кримінолог Чезаре Ломброзо застосовував практику читання облич для виявлення злочинців.
Під час аналізу зовнішності складно уникнути суб’єктивного підходу. Точних, вивірених до міліметра критеріїв тут немає. Макіяж, пластика, татуаж, пірсинг, пластична хірургія та інші втручання спотворюють природні риси обличчя і впливають на результат досліджень. Настрій досліджуваної людини в даний момент часу ще один фактор, який перешкоджає неупередженій оцінці. Але все це не заважає шанувальникам фізіогноміки вивчати методику, яка і сьогодні продовжує розвиватися.
Як «прочитати» людину
Як читати людину за обличчям?
Потрібно виділити 3-5 провідних рис зовнішності, які формують унікальний профіль особистості. Це дасть змогу побачити закономірності поведінки та механізм ухвалення рішень, які властиві конкретній людині. Аналіз починають з оцінки форми обличчя та профілю, далі оцінюють значення окремих його рис:
- Люди з овальною формою обличчя схильні до імпульсивних вчинків, а з прямокутною та квадратною – до лідерства. Опуклий профіль притаманний творчим особистостям, а увігнутий – песимістам.
- За формою голови та черепа людей ділять на логіків та інтуїтів. Перший тип вибудовує логічні ланцюжки, а другий спирається на внутрішнє чуття. Логіки схильні до холодного аналізу, а інтуїти вирізняються високою емоційністю.
- Форма щелепи скаже про вольові якості людини. Сильна, важка щелепа і добре розвинений жувальний апарат – ознаки фізичної сили і виживання, закладені на генетичному рівні.
- Розмір рота описує потенціал захоплення: що більший рот, то більший шматок людина здатна ним відхопити. Це вказує на вміння брати своє, наполегливість. Носогубна борозна допомагає оцінити мотиви і цілі людини, а вилиці – вміння комунікувати.
- Ніс і лоб – це маркери імпульсивності та рефлексивності. Похила форма чола і тонкий ніс із горбинкою – ознака імпульсивної особистості. Високий лоб і широка пряма спинка носа властиві людям, які схильні до неквапливих, обдуманих рішень.
Як читати по очах людини?
Вони розкажуть про спосіб оцінки реальності та планування майбутнього. Врахуйте їхній розріз, посадку, форму повік, довжину вій і розташування зморшок. Власники круглих очей діють швидко, а близько посаджених – ретельно вибудовують плани. Що більший розмір очей, то більш відкрита людина. Глибока посадка говорить про консерватизм, а очі навикаті – ознака азартної натури. Що темніша райдужка, то енергійніша особистість. Брови видають почуття та емоції.
Існує низка рис зовнішності, які описують рівень добробуту людини. Риси потенційних багатіїв:
- овальна й трапецієвидна форма обличчя;
- прямий ніс із горбинкою, гарною формою крил і заокругленим кінчиком;
- великий рот із великими губами, красиві й рівні зуби;
- великі вуха, верхня частина яких вища від брів;
- подовжена форма очей із подвійними повіками й блискучою райдужною оболонкою;
- довгі витончені брови.
У фізіогноміці верхня частина обличчя від чола до брів описує вік від народження до 34 років. Це інтелектуальна зона. Середня або емоційна (від повік до носа) – період 35-50 років. Нижня або вітальна (від кінчика носа до підборіддя) – зона пізніх років. За ними можна оцінити удачу і репутацію, кар’єру і шлюб, реальну спадщину. Читати обличчя можна за фото або наживо.
Фізіогноміка – мистецтво самопізнання та оцінки інших людей за зовнішністю. У неї є плюси, мінуси та сфери застосування. Враховуйте рекомендації, щоб розкрити свій потенціал і зрозуміти інших людей.
