Собор Паризької Богоматері, Нотр-Дам (фр. Notre Dame de Paris) – духовне і географічне «серце» *IN LOVE* Парижа як Мавзолей Тадж-Махал в Індії. Собор розташований в східній частині острова Сіте, на місці, де була перша християнська церква Парижа – базиліка Святого Стефана, яка була побудована, у свою чергу, на місці галло-римського храму Юпітера.
У 1831 році Віктор Гюго опублікував роман «Собор Паризької Богоматері», написавши у передмові: «Одна з головних цілей моїх – надихнути націю любов’ю до нашої архітектурі», такої як на Трафальгарській площі в Лондоні.
Про собор Паризької Богоматері
У соборі Паризької Богоматері проявляється подвійність стилістичних впливів: з одного боку, присутні відгуки романського стилю Нормандії з властивою йому могутньою і щільною єдністю, а з іншого, – використані новаторські архітектурні досягнення готичного стилю, які надають будівлі легкість і створюють враження простоти вертикальної конструкції. Висота собору – 35 м, довжина – 130 м, ширина – 48 м, висота дзвіниць – 69 м, вага дзвону Еммануель у східній вежі – 13 тонн, його язика – 500 кг. *OK*
Одна з найбільших реліквій християнства, зберігається в соборі Паризької Богоматері – це Терновий вінець Ісуса Христа. Вінець до 1063 року вінець перебував на горі Сіон в Єрусалимі, далі його звідти перевезли до Константинополя, до палацу візантійських імператорів.
Ще не менш цікавою і красивою пам’яткою, хоч і не архітектурною як Собор Паризької Богоматері, а природною, є Ніагарський водоспад, який обов’язково слід відвідати хоча б один раз.
