Зрозуміло, що маніякові у темному під’їзді ви закричите “Ні!!!”, ні секунди не вагаючись. Але ось колезі, який чимось нагадує Джорджа Клуні, ніяк не наважуєтесь відмовити в “скромному”, як завжди, проханні закінчити роботу. *SCRATCH* І поки ви доробляєте його тужливий звіт, він мило розмовляє з шефом, який, до речі, теж має погану звичку завалювати вас чужою роботою. Ах, ми, жінки, такі м’якосерді, безвідмовні, суперечливі … Підбираємо слова пояснень, віддаємося на поталу совісті … Замість того щоб брати приклад з чоловіків і, як вони, невблаганно, легко і ввічливо “відмовляють”.
Декілька варіантів, як сказати “Ні”
Відмова “по Мюнхгаузену”, який дуже любив фантазувати і трішки прибрехати. Ви, людина твердих моральних статутів і тонкої душевної організації, ніколи не обманюєте. Але зізнайтеся: вашій уяві позаздрить навіть барон-вигадник. Скажіть прохачеві, що “сідлає ядро” у поспіху на ділову зустріч з одним дуже важливим “левом”, і майже щиро завірте: “Присягаюся своєю триуголкою!” Головне, щоб якийсь занудний правдолюб не викрив вас в цьому маленькому підступі.
Відмова “по Бендеру”, який був неперевершеним авантюристом, невиправним оптимістом і автором безсмертних висловлювань. Пам’ятаєте його горезвісну фразу: “А тепер він стає в третю позицію і говорить: ” Ні! “? Так от, переведіть свою відмову якщо не в веселий афоризм, то просто у жарт. Тактовним людям навіть жартівливого натяку досить, щоб зрозуміти: далі просити не варто. Ну а особливо нетямущим і не обтяженим почуттям гумору просто скажіть: “Як казав Бендер, зверніться у всесвітню лігу сексуальних реформ. Можливо, там допоможуть … ”
Відмова “по Новосельцеву”, який часто сперечався зі своїм начальником Калугіною і вчився робити їй компліменти. Правда, у нього це не завжди виходило: то м’якою її обізвав, то мокрою, то мимрою. 😡 У вас це повинно вийти набагато краще: перефразуйте свою відмову у похвалу: “Так краще за тебе ніхто з цим завданням не впорається! Навіть не хочу ризикувати, щоб доводити протилежне!” Тільки говоріть щиро, бо перетворитеся на облесливого Самохвалова.
Відмова “по Жеглову”, який не боявся “Чорної кішки” і з надривним хрипом кричав: “А тепер – Горбатий!” Ревіти, як він, не радимо – зв’язки порвете, а ось так само, як і жегловськи, безапеляційно спробуйте сказати “ні”. Для особливо нав’язливих прохачів можете про всяк випадок провести коротку “роз’яснювальну роботу”: мовляв, якщо ви не справляєтеся зі своїми обов’язками, то “щиросердним каяттям і своїм визнанням ви розчистите собі дорогу до нового життя” …
Відмова “по котові Базиліо”, який під чуйним керівництвом аморальної і хитрої лисиці Аліси умів спритно змінити тему. *OK* Чого варті їхні “ненав’язливі” наспіви “Яке небо блакитне” й захоплюючі розповіді про Поле чудес! Постарайтеся перевести розмову “благоразумного Буратіно” на більш актуальні для нього питання – про тата Карло або про п’ять золотих. Він відвернеться, згадає про проблеми серйозніші і не так болісно сприйме вашу відмову допомогти в цьому відносно дріб’язковому питанні.
Відмова “по Штірліцу”, який за будь-якого приводу спантеличував себе інформацією до роздумів. Вам теж слід виробити в собі звичку прораховувати кожен свій крок, особливо якщо комусь потрібно сказати “ні”. Задайтеся питанням: “До яких наслідків призведе моя відмова”. Якщо вам не загрожують “гестапівські тортури”, тоді упевнено скажіть місцевому Шелленбергу: “Вибач, не можу допомогти. У мене дуже серйозне завдання від вождів Рейху”. Пам’ятайте: невпевнений вираз обличчя наблизить вас до провалу, і ви не зможете потім, як Штірліц, з почуттям виконаного обов’язку рівно на п’ять хвилин спокійно заснути на трудовому посту.
Відмова “по Шурику”, який був дуже душевною людиною, шкодував пташок і проникливо слухав навіть самі неймовірні “Бамбарбія кіргуду”. Ви теж співчутливо вислухайте прохача, тим самим застрахувавшись від титулу “хуліганки” і “фольклориста нещасного”. А потім приречено скажіть: “Я все розумію, але на жаль …” Для повної ясності доповніть, як Шурик: “Не маю фізичної можливості”. 😉
