Аб’юз ділиться на два типи: відкритий і прихований. У першому випадку людина може відкрито, прилюдно ображати, принижувати свою жертву. У другому випадку все набагато складніше, тому що аб’юзер грає роль ідеального партнера на людях, а наодинці з жертвою дозволяє собі образи, погрози, приниження в її бік, як у першому випадку.
Це маніпуляція, тому що таким чином жертва не може знайти підтримки у своєму оточенні, стає більш уразливою, але зручною для аб’юзера.
Як відрізнити токсичні стосунки від аб’юзивних?
У токсичних відносинах немає системності та залежності від іншої людини, які притаманні аб’юзивним відносинам. Якщо ваші стосунки нерівні, і людина намагається вас обмежити в чомусь, зробити вас залежною – це знак аб’юзу. Також аб’юзерам властиво переслідувати свою жертву, не давати їй вийти зі стосунків, закінчити їх. Дослідження показують, що приблизно 90% аб’юзерів – це чоловіки, а решта 10% – жінки.
Ознаки аб’юзера:
- Знецінення досягнень та переваг жертви. Постійний акцент на недоліки.
- Допити. Наприклад: Де була? Що робила? Чому так пізно додому повернулася?
- Постійні зауваження. Все, що ви робите, все не так — і як би добре ви щось робили, все одно партнер залишиться незадоволеним.
- Звинувачення. Для аб’юзера жертва завжди винна.
- Вразливість. Образа відбувається з приводом і після неї дуже складно помиритися.
- Нестабільний настрій. Негативне ставлення до оточуючих людей незалежно від ступеня близькості.
- Завжди правий. Неважливо скільки ви наведете аргументів, наскільки вони будуть вагомими, аб’юзер завжди вважатиме, що правий він.
- Небажання обговорювати конфлікти. Якщо стався якийсь конфлікт, то потреби обговорювати його і розбиратися в ситуації для аб’юзера немає.
- Контроль та стеження. Відстеження ваших маршрутів, перевірка телефону, місць та людей, з якими ви спілкуєтеся.
- Погрози. “Якщо не зробиш так, то будуть такі наслідки”.
- Критика. Нездорова та неконструктивна критика на адресу жертви, яка не закінчується. Бажання переробити людину.
- Ігнорування та шантаж. Потрібно поводитися певним чином, як подобається аб’юзеру, щоб отримати бажане або хоча б увагу.
- Газлайтінг. Переконання жертви в тому, що вона неадекватна, можливо, навіть істерична, що весь негатив у її бік їй тільки здається.
З яких причин стають жертвами (важливо пам’ятати, що жертва ніколи не винна):
- Негативний досвід із дитинства. Погані стосунки з батьками та близькими.
- Відсутність особистісних кордонів та невміння їх вибудовувати.
- Романтизований образ ідеального чоловіка з кіно.
- Патріархальна модель виховання у ній.
- Нечутливість. Коли жінці потрібні постійні сплески почуттів та емоції.
- Відсутність страху чи звичка щодо нього.
- Внутрішній дзвінок. “Ніхто не зміг підкорити цього чоловіка, а я зможу”.
- Захист. Бажання сховатися, наприклад, від батьків, утекти до сімейного життя.
- Нерозбірливість. Вийти заміж заради просто штампу у паспорті.
- Відсутність особистого життя, інтересів, хобі, друзів, з ким можна було б проводити час.
- Секс. У жінок найчастіше відбувається прихильність та ідеалізація партнера після першого сексу.
- Психопатія. У дуже поодиноких випадках.
Чому стають аб’юзерами?
Як правило, аб’юзери інфантильні та емоційно незрілі. Вони мають проблеми з емпатією, здатності емоційно співпереживати оточуючим.
Які причини формування аб’юзивності?
Тут важливо розуміти, що навіть наявність одного чи кількох факторів у житті людини зовсім не означає, що сформуються аб’юзивні риси.
1. Психотравми, індивідуальна історія життя
Як правило, це модель насильства у батьківській сім’ї. Або до значного дорослого, або до самої дитини, або обидва варіанти. Якщо з батьком-аб’юзером у дитини ближчі стосунки, ніж з батьком-жертвою, то з великим ступенем ймовірності у дорослому віці він скопіює тиранічну модель поведінки.
Також є поняття ієрархічності насильства. Наприклад, чоловік є аб’юзером для дружини. А дружина – для дитини. Дитина – для домашнього вихованця.
2. Низька самооцінка, спроба самоствердитись за рахунок насильства до оточуючих
Аб’юзер не самодостатній. Наприклад, це чоловік, який почувається «сильним» та «значущим» лише коли принижує дружину.
3. Психічний розлад чи захворювання
Близько 5% аб’юзерів – психопати. Діагноз може поставити лише психіатр.
4. Невміння та небажання вчитися висловлювати агресію безпечно для оточуючих
Агресія – це нормально, якщо висловлювати її безпечно для себе та оточуючих. Наприклад, через спорт. Аб’юзер висловлює агресію через насильство над оточуючими людьми
5. Особливості характеру
Такі риси характеру, як демонстративність, авторитарність, егоїстичність, невміння контролювати себе можуть стати причиною аб’юзивної поведінки
6. Культурні установки
У суспільстві існують стереотипи, які формують культуру насильства. Наприклад, що чоловік зобов’язаний домінувати, підпорядковувати та виявляти силу. На жаль, подібні установки часто стають причиною проявів жорсткості до оточуючих
7. Особисті переконання
Через подібні стереотипи формуються особисті переконання, «з вовками жити, по вовчи вити», «не роби добра, не отримаєш і зла». На підставі цих переконань формується аб’юзивний вектор поведінки
8. Навчання
Часто аб’юзивна поведінка, наприклад, використання «емоційних гойдалок», знецінення та інших маніпуляцій, викладається на курсах пікапа. «Коучи» та «гуру» спокуси навчають маніпуляціям усіх бажаючих. У ТікТоку та Інстаграмі велика кількість статей про маніпуляції, які подаються як щось невинне. У гонитві за хайпом часто навіть самі тренери та блогери не усвідомлюють, яку шкоду здоров’ю жертви завдає системне використання цих методів. Далі це підкріплюється успішною практикою «спокуси», яка насправді є нічим іншим, як способом формування співзалежних відносин. Коли жертва любить не саму людину, а «підсаджена» на гормони, які формуються в тілі через маніпуляції. Таким чином, під впливом доброї мети — зустріти партнера, формується аб’юзивна поведінка.
9. Поточний стрес
Стрес та форс-мажори посилюють аб’юзивну поведінку. Навіть здорова і адекватна людина під впливом стресових факторів може стати джерелом токсичних комунікацій. Однак на відміну від аб’юзера, вона це відстежує, рефлексує, усвідомлює та працює над безпечним вираженням емоцій. Бережно для себе та оточуючих
10. Виснаження організму
Як і у випадку зі стресом, соматичні захворювання посилюють аб’юзивність.
Як же вийти з аб’юзивних відносин?
Пам’ятайте, що вашої провини в цьому немає і ви не знали, що партнер виявиться аб’юзером. Сприймайте це як досвід та урок життя.
Чекати на те, що він зміниться, не треба, бо цього не станеться. Тільки якщо сам розуміє, що є аб’юзером і пройде курс терапії.
Не стежте за його життям ні в соцмережах, ніде. Скрізь по можливості заблокуйте та ізолюйте себе від його уваги. Якщо у вас є діти, використовуйте тільки формальне беземоційне спілкування, вибудуйте кордони. І не бійтеся звертатися за допомогою до психологів та до соціальних закладів.
