Коли захандрили, то розповідаєте друзям, що у вас депресія. Але коли зламалися по-справжньому, немає сил будувати речення і щось пояснювати. Десять ознак підкажуть, що людина зламана.
10 ознак, що людина по-справжньому психологічно «зламалася»
Психологічна пригніченість і зломленість людини відбивається на її поведінці та фізичному стані. Дії, думки та емоції дадуть підказку про внутрішнє спустошення.
Пригнічуєте емоції
Часто депресивний розлад виникає внаслідок стресової драматичної події: смерть близької людини, серйозна хвороба, зрада, розставання. Якщо в таких умовах ще й не було на кого спертися, потрібно було триматися самому і підтримувати інших, то нервова система виснажилася, людина зламана. Фактори, що погіршують стан, –
- низька самооцінка,
- пригніченість,
- відчуття безнадійності.
Придушення небажаних або неприємних емоцій збільшує рівень стресу. У жодній ситуації не можна забувати про себе. Потрібно прислухатися до своїх емоцій, приймати їх і звільняти для них місце у своєму житті.
Важка голова, втома, думки здалеку
Зламана людина, яка не може встати з ліжка і змусити себе щось робити. Голова важка, думки сплутані, незакінчені, нечіткі й повільні. Вони йдуть начебто здалеку, неемоційні та неяскраві, потім натикаються на якусь перепону і згортаються. У такому стані людина усвідомлює їх тільки наполовину, намагається за щось зачепитися, але вони плоскі, і свідомість зісковзує в напівсон.
Якщо навіть піднімаєте слухавку, коли дзвонить друг, слабко розумієте, що він хоче, з усім погоджуєтеся і скоріше закінчуєте розмову, посилаючись на втому. Заклик «Зберися, ганчірка!» у такій ситуації не діє.
У тілі блукає біль
Якщо довго тримали себе в руках, а коли, здавалося, що все пережили і можна трохи розслабитися, раптом накриває важкий стан, і не тільки психологічний, а й фізичний. Болить голова, але таблетки не допомагають. Болить живіт, але незрозуміло, що турбує. Після перевірки можливих причин жодна з них не підтверджується. Приймаєте медикаменти, щоб зняти біль, але від цього не стає легше. Лікарі кажуть, що, можливо, це наслідки стресу.
Біль виснажує, і нічого не хочеться, навіть жити, але й помирати теж не хочеться. Незрозумілий біль – один із фізичних симптомів депресії. Це психічний розлад, який потребує уваги і до душі, і до тіла.
Важко заснути, а потім прокинутися
Здорові люди після ночі повноцінного сну, навіть якщо почувалися смертельно втомленими, прокидаються відпочившими. Але не тут то було, коли людина зломлена. Навіть якщо проспати півдня, це не принесе полегшення і не зцілить. Безсоння, ранні ранкові пробудження або занадто довгий сон – вірні ознаки депресії. Коли ж людина зламана, цей стан посилюється. Ви почуваєтеся втомленою, але не можете заснути. Коли засинаєте, то потім не можете піднятися незалежно від того, скільки годин проспали. Відірвавши голову від подушки, виявляєте, що неймовірна втома нікуди не поділася.
Активізується тривога і фобії
Тривожні почуття, занепокоєння стають постійними супутниками життя. Під час переходу через дорогу здається, що зараз зіб’є машина. Трохи затрималися на роботі? Вулиці кишать маніяками, і ви боїтеся повертатися додому. Якщо до цього були якісь фобії в легкому прояві, то тепер вони посилюються. Їх супроводжують панічні атаки: частішає серцебиття, ви ніби задихаєтеся. Світ бачиться ворожим і небезпечним. Зламана людина ще більше замикається в собі, обмежує спілкування, що тільки погіршує стан.
З’являються суїцидальні думки
Депресія – це не просто смуток або переживання горя. Це психічний розлад, симптоми якого проявляються поступово, тому буває важко помітити, що щось не так. На сполох мають забити близькі та друзі, бо людина, яка «зламалася», не здатна адекватно оцінювати ситуацію. Краще це зробити до того, як у неї з’являються суїцидальні думки. Ні, вона начебто не хоче вмирати, але й жити більше не бачить сенсу. Хоче, щоб усе це закінчилося якось. Було б чудово, якби хтось просто натиснув кнопку «Викл.».
Не хочеться говорити про свій пригнічений стан
Суїцидальні думки не лякають і не відштовхують зламану людину, від чого стають ще небезпечнішими. Її тунельне мислення бачить тільки один вихід. У такій ситуації треба не просто лікувати, а терміново рятувати. За даними ВООЗ, щороку близько 700 тисяч людей, які страждають на депресію, закінчують життя самогубством. Але порятунку перешкоджає мовчання. Якщо оточуючі не зрозуміють, що з людиною щось не так, вона про це нічого не скаже. Вона мовчатиме, бо й сама не розуміє, що відбувається і що з нею не так.
Тому якщо ми напівжартома, напівсерйозно говоримо, що в нас депресія, найімовірніше, ніякої депресії немає. Гірше, коли мовчимо або відбуваємося черговими фразами: «Саме минеться», «Не знаю, що зі мною, погода, напевно…».
Знецінюєте себе
Коли людина не зламалася, а надломилася, і її самооцінка більш-менш адекватна, вона шукає, чим себе потішити, як відволіктися, підбадьоритися: спілкується з дорогими їй людьми, купує квитки на концерт улюбленого виконавця, вирушає в подорож. Захандрив трохи, відпочив, отримав задоволення – і все гаразд. Коли людина зламана, картина інша. Вона здається собі безвольною і ледачою, відчуває почуття провини перед іншими, знецінює свій стан і не дозволяє собі страждати, звертатися по допомогу. Велика залежність від придушення збільшує ризик померти раніше.
Пропадає апетит, з’являється тяга до спиртного
Коли людина лежить і дивиться в одну точку, їй не до їжі, вона здається несмачною. Примушує себе хоч що-небудь з’їсти, щоб не падати в голодну непритомність. Може тільки пити алкоголь, і при цьому здається, що майже не п’яніє. Але настрій від випитого не покращується, як раніше, навпаки, стає ще більш сумно і незатишно в цьому світі. Але спиртне допомагає заснути й заглушити занепокоєння. Дехто, навпаки, має підвищений апетит і набирає вагу.
Це звичайна історія: одразу виникає депресія, а потім проблеми з алкоголем. Алкоголь знижує ефективність антидепресантів, поглиблює депресію і робить думки про суїцид частішими.
Нічого не тішить
Зламану людину нічого не тішить. Вона стає байдужою до колись улюблених домашніх тварин, вмикає улюблений фільм і не розуміє, як вона могла дивитися цю дурницю. Нікого не хочеться бачити, немає бажання ні з ким спілкуватися. Емоції настільки пригнічені, що розвивається ангедонія – неможливість отримати задоволення від звичайних речей (їжі, спілкування, прогулянок, сексу). Це найяскравіша ознака депресії. Якщо пропонуєте людині те, без чого вона раніше жити не могла, а вона байдуже відмовляється, і такий стан триває більше двох тижнів, потрібно негайно звертатися по допомогу до психотерапевта або психіатра.
У зломленої людини одночасно хворіє і душа, і тіло. Це може повністю перекреслити життя. Важливо вчасно помітити небезпечні ознаки та почати лікування.
