Обезофобія – це ірраціональний і незрозумілий страх людини набрати зайву вагу і стати повною. Нерідко вона призводить до серйозних проблем із психічним та фізичним здоров’ям.
З цього матеріалу ви дізнаєтесь, що призводить до її появи, а також чому варто обов’язково звертатися до лікаря, якщо помітили симптоми.
Причини обезофобії
Кожна людина має свій привід боятися набрати вагу або відразу кілька причин. Але є найпоширеніші, з них:
Особистий досвід
Дуже часто люди, які значно знизили свою вагу, бояться знову повернутися до неї. І тому страх стає нав’язливим та тривожним. А ще нерідко на обезофобію страждають люди, які були повними в дитячому чи підлітковому віці і зазнавали знущань з боку однолітків.
Схильність до стереотипів
У засобах масової інформації часто зустрічаються статті, фотографії та реклама, що ідеалізує струнку, підтягнуту фігуру. Нерідко вага більше за певну «норму» вважається недоліком. І якщо людина схильна до стереотипів, це може перерости в страх. Нерідко він наздоганяє і людей, схильних до перфекціонізму.
Вагова стигма
Ця практика змушує оцінювати оточуючих відповідно до їхньої ваги. Через упередження повні люди здаються володарями найнепривабливіших рис характеру, хоча насправді подібної відповідності не існує. Стигматизація з’являється через особисті очікування або тиск з боку оточуючих. І дуже часто саме через неї люди бояться набрати вагу.
Тривожні розлади
Люди із соціальною тривожністю часто відчувають страх щодо свого зовнішнього вигляду. Так відбувається через страх осуду оточуючих. Відповідно, якщо вони вважають, що подобаються суспільству худими, набір ваги їх лякає та засмучує.
Як виявляється обезофобія
Цей стан супроводжується стандартними симптомами фобій: сильним страхом при думках про набір ваги, почастішанням серцебиття, плутаним диханням і почуттям тривоги. Також воно може виражатися у вигляді відчуття здавленості у грудях, а також слабкості та нудоти.
До специфічних проявів обезофобії відносять:
Нездорові стосунки з їжею
Люди з обезофобією часто залежать від підрахунку калорій. Деякі уникають будь-яких ситуацій, коли потрібно поїсти не вдома, або їжі, яку приготували не вони. У більшості випадків обезофоби намагаються уникати частих прийомів їжі або виключати з раціону певні продукти, які вважають шкідливими. Вони також можуть скорочувати порції до мінімальних.
Нав’язлива ідея схуднути чи підтримувати вагу
Страх перед набором ваги часто призводить до бажання схуднути чи зафіксувати вагу на певній цифрі. Це може призвести до надмірних фізичних навантажень, які є своєрідною компенсацією за їжу. У більшості випадків люди з обезофобією зважуються кілька разів на день та активно стежать за отриманими результатами. Вони відчувають негативні емоції, навіть якщо набрали зовсім небагато.
Некомфортно перебувати поряд із повними людьми
Люди з обезофобією можуть відчувати дискомфорт, перебуваючи поруч із повними людьми, оскільки це лише посилює їхню тривогу. Тому часто вони намагаються уникати таких соціальних ситуацій. У деяких випадках вони можуть відмовлятися навіть від спілкування зі старими приятелями через те, що ті набрали вагу, а також розлучатися з партнерами, якщо їхня вага перевищує «норму».
Чим небезпечна обезофобія
Основною проблемою фобії є нездорова одержимість зовнішнім виглядом тіла та постійне занепокоєння. А це може стати причиною розладів харчової поведінки, таких як анорексія та булімія. Нерідко трапляються випадки депресії та обсесивно-компульсивного розладу.
Надмірні тренування та виснажлива дієта можуть завдати значної шкоди здоров’ю. Наприклад, у жінок виникають проблеми з менструацією.
Деякі люди з обезофобією вдаються до пластичних операцій, які їм об’єктивно не потрібні. Так відбувається через низьку самооцінку, особливо у тих, чий страх викликаний нав’язливим бажанням відповідати певним стандартам.
Через це також страждають соціальні відносини. Складно взаємодіяти з людиною, яка зациклена на їжі, вазі та схудненні. У зв’язку з цим обезофоби часто відчувають самотність, що тільки посилює їх занепокоєння і страх.
Як позбавитися обезофобії
Робота з психотерапевтом – запорука успішної перемоги над цією фобією. Зазвичай використовують два методи: когнітивно-поведінкову та експозиційну терапію. Застосовують і медикаменти у випадках, якщо фобія переросла у тривожний розлад. Це можуть бути антидепресанти, нейролептики, стабілізатори настрою або їхня комбінація.
