В останні роки чи не кожна друга жінка стикається з проблемою небажаної вагітності. У нашій країні 7 з 10 вагітностей закінчуються абортами і лише 3 – пологами. *CRYING*
З метою зменшення наслідків аборту в медичну практику впроваджено метод вакуум-аспірації при штучному перериванні вагітності на ранніх термінах (міні-аборти). При цьому в порожнину матки вводиться прилад, який відсмоктує її вміст за принципом пилососа. В останні роки при затримці менструації до 42 днів використовують також медикаментозний аборт. Він проводиться у спеціалізованих акушерсько-гінекологічних центрах. Пацієнтка приймає пігулку, в якій міститься велика доза гормонів, яка викликає скорочення матки, тим самим, провокуючи викидень. Картина буде нагадувати позапланові місячні.
Зараз ми не будемо говорити про моральні аспекти абортів, а також відповідати на вічні запитання «чому і що робити», а лише постараємося об’єктивно оцінити їх наслідки.
Найпоширеніші ускладнення після аборту:
- залишки плодового яйця (плід ще не сформувався),
- гематометра (скупчення крові в порожнині матки),
- перфорація (прорив матки),
- запальні захворювання жіночих статевих органів (кольпіти, аднексити, ендометрити і пр.),
- порушення менструального циклу,
- безпліддя,
- невиношування наступних вагітностей.
За статистикою через 1 рік після перенесеного аборту порушення в репродуктивній системі виявляються у 15% жінок, а через 3-5 років у 50%. 🙁
Не варто забувати, що наслідками, як абортів, так і міні абортів буде стрес, який згодом провокує у жінок (особливо у підлітків) депресію, занепокоєння, почуття провини і страху.
Щоб знизити ризик аборту, в тому числі і міні-аборту, необхідно користуватися тільки кваліфікованою медичною допомогою, адекватним знеболенням, і не нехтувати психологічною реабілітацією після аборту. Також необхідно використовувати гормональну контрацепцію після аборту. Гормональні таблетки підбираються лікарем-гінекологом строго індивідуально.
