Людині властиво у процесі спілкування висловлювати свої емоції та почуття, незалежно від усного викладу або у вигляді письмових повідомлень. Люди, за безпосереднього контакту одне з одним, використовуючи міміку, мову тіла і жестів вносять у розповідь яскраві фарби. З’являється можливість зрозуміти, чи зацікавила співрозмовника ця тема або залишила байдужим.
Деякі сумніваються в існуванні мови тіла, вважаючи всі розмови на цю тему марною вигадкою.
Противники теорії поз і жестів стверджують, зміна положення тіла відбувається з інших причин. Наприклад, при положенні сидячи людині зручніше схрестити руки, якщо немає підлокітників, а не тому, що той мізантроп.
Позіхати починають не тільки від того, що починають нудьгувати. Нестача кисню у тісному кабінеті чи перевтома можуть спровокувати цей процес. Отже, до формулювання висновків необхідно зрозуміти, чому співрозмовник почав активно жестикулювати чи обертає у руках будь-який предмет.
Розкрити мову жестів допоможе експеримент. А випробуваними можуть стати друзі та родичі, міміка, пози та жести яких у різних життєвих ситуаціях змінюються. Але в жодному разі не варто нав’язуватися і тиснути, інакше можна завдати шкоди багаторічній дружбі та добрим стосункам.
Невербальні засоби комунікації
Невербальним засобом спілкування є процес передачі думок без використання мови – другої сигнальної системи. Вона вбирає 60–80% завуальованої інформації.
Кожен з нас, спілкуючись з опонентом, що грамотно викладає суть справи і аргументує фактами, найчастіше відчуває в його словах якийсь каверз. Але, незважаючи на достовірність та правдивість відомостей, інтуїція підказує, що не варто цілком покладатися на цю людину. І при подальшому спілкуванні відчувається дискомфорт, людина шукає, до чого б причепитися.
І, дійсно, співрозмовника видають зміни міміки, пози та жестикуляції, що суперечать його гладкому викладу. З’являється якась невідповідність і виникають серйозні побоювання, що він діє зовсім не у ваших інтересах.
Вміння правильно читати секретну мову жестикуляції дозволить уникнути неприємних ситуацій. Наприклад, фахівцям у галузі HR без знань про приховані наміри потенційних службовців не обійтися.
Людині важко довго стримувати емоції, вони мають знайти вихід. Але через обставини, правила пристойності і норм суспільства ми не вільні віддаватися на волю почуттів і висловлюємо їх, змінюючи позу, міміку та жести. Нерідко така поведінка стає нормою і перетворюється на звичку.
Приклади невербального спілкування
Якщо дівчина, демонструючи своє зап’ястя, спілкується із представником протилежної статі, вона дає йому зрозуміти, що готова зблизитися з ним. А якщо ще фарбує губи яскравою губною помадою, то він справді став об’єктом її пристрасті.
Читати далі: Що робити, якщо закохалася в друга
Існує поширений метод налагодження контакту з новими знайомими: слід копіювати його жести та пози. Якщо співрозмовник схрестив руки, можна повторити цей рух. Ця маніпуляція сприяє невербальному єднанню. Існує ціла низка таких невеличких хитрощів.
Щоб вловити справжній сенс, необхідно звернути увагу на положенню рук та ніг співрозмовника.
Головним чином жести і пози підкреслюють правоту, а іноді й суперечать сказаному.
Важко повірити людині зі схрещеними кінцівками, яка переконує іншого у добрих намірах. Навряд чи він виконає обіцяне. Напевно він використовує прихильність та довіру партнерів у особистих інтересах.
За допомогою жестів і пози можна приховати частину інформації від опонентів. Незважаючи на невимушеність і легкість у спілкуванні, поза дає зрозуміти, що власник ні з ким не має наміру ділитися важливими відомостями.
Психологія жестів
Алана Піза, відомого психолога, називають «містером мови рухів тіла». Автор випустив свої твори мільйонними тиражами. Алан Піз поставив за мету не лише навчити читача «розшифровувати» мову тіла, а й застосовувати набуті знання на практиці. Не вислизають від його уваги навіть найменші зміни, аж до розширення зіниць та примружування.
Автор, аналізуючи найдрібніші деталі, виділяє два важливі пріоритети:
- По-перше, з’являється можливість налагодити комунікації.
- По-друге, можна з великою ймовірністю прорахувати подальші дії людини.
З позицій психологічних знань Алан акцентує увагу на відмінні особливості поведінки та жестикуляції у жінок та чоловіків.
Крім гендерних відмінностей, різко відрізняються рухи тіла керівників і підлеглих. Спостерігаючи розмову, можна зафіксувати швидку зміну емоцій.
Невербальна поведінка та жести
- Якщо знайомий горбиться, це свідчить про те, що йому завдали найсильнішої образи або він пережив потужний стрес. Надмірна «тяжкість проблем» не дає йому розправити плечі. Він відчуває дискомфорт від того, що не може впоратися із ситуацією і таким чином закривається.
- Якщо співрозмовник нахиляється у бік оратора, це означає, що він зацікавлений темою розмови. Так він намагається наблизитись до джерела інформації.
- Нахиляючи голову і водночас опускаючи повіки, співрозмовник висловлює повне схвалення. Можна не сумніватися у його поважному відношенні. Навпаки, якщо людина часто торкається руками обличчя, торкаючись очей чи куточків рота, вона вам не довіряє.
- Стан людини видають руки. При хвилюванні і роздратуванні людині властиво погладжувати себе, поправляти волосся або крутити і смикати предмети, що попалися під руку. Іноді вона засовує пальці до рота. У цьому випадку їй потрібна підтримка та схвалення опонента.
- Довіра, відкритість, готовність до співробітництва демонструють відкриті долоні. Якщо людина не схрещує лікті та ноги, то вона імпонує вам. А якщо людина відводить руки за спину і високо підняла підборіддя, то цим демонструє свою перевагу.
- Щоб переконати партнера у серйозному та відповідальному підході до подальшої співпраці, слід використати наступний метод. У ході ділових переговорів необхідно подумки намалювати потенційному партнеру трикутник між очима вище за перенісся і дивитися в цю зону.
