Ми любимо розпочинати зміни у свєму житті з понеділка, з наступного тижня чи місяця, після нового року. Однак свідома відмова від життя тут і зараз позбавляє нас щастя. Як перестати відкладати своє життя на потім? Про це ми поговоримо далі…
Як проявляється синдром відкладеного життя і чому він виникає
Синдромом відкладеного життя (СВЖ) прийнято називати психологічну установку, згідно з якою людина щиро вважає, що поки (тобто зараз) не живе справжнім життям, а лише готується до нього. Все важливе і значуще у її свідомості відбудеться в майбутньому після певної події (отримання диплому, виплати іпотеки, переїзду в інше місто, зміни роботи, зниження ваги), а життя в даному моменті, тобто сьогодні — це лише тренування, чернетка.
Сьогодні ми можемо лише мріяти та надихатися своїми фантазіями та планами, а справжнє життя розпочнеться трохи пізніше. Але це велика помилка, яка не дає нам повноцінно жити.
Як з’являється синдром відкладеного життя?
СВЖ може проявитися в таких аспектах:
- Людина купує нові речі, але не використовує їх, зберігаючи до найкращих часів. Згадайте серванти бабусі, заповнені гарним посудом, який не можна використовувати, костюмами та сукнями, що зберігаються тільки для свят.
- Людина накопичує ресурси на майбутнє. Накопичення проявляється у купівлі речей, які стануть у нагоді потім, коли настане справжнє життя.
- Постійне очікування кращого життя: коли можна відпочити від роботи, присвятити час тому, що приносить задоволення, відмовитися від того, що забирає ресурси. Вона каже: «Якби я могла», хоча може все це зробити, але уникає відповідальності.
- Невміння радіти. Коли людина не може насолоджуватися тим, що має, вона нещаслива, навіть якщо в неї хороша робота, висока зарплата, комфортне житло.
- Емоційна стриманість. Людина рідко виявляє емоції. Вона мовчить, навіть якщо їй повідомляють найкращу у світі новину.
- Самостійна втіха. Будь-яким проблемам і труднощам людина знаходить виправдання у тому, що це потрібно для хорошого майбутнього.
У повісті Наріні Абгарян «З неба впали три яблука» герой купує нові туфлі і хоче їх взути, але дружина ховає взуття. Вона вважає, що їх не можна носити просто так, потрібен особливий привід, наприклад, недільний похід до церкви. Але чоловік не доживає до неділі.
Синдром відкладеного життя виникає через низьку самооцінку. Людина вважає, що недостатньо хороша, щоб користуватися новими речами та отримувати від життя задоволення. Вона хоче, але не може собі дозволити. Це може бути спадкова схильність, обстановка в сім’ї або поведінка батьків (зокрема, їхнє ставлення до життя), методи виховання. Людина, яка виросла в емоційно нестабільному середовищі, частіше схильна до цього синдрому.
Психологи сходяться на думці, що народження синдрому відкладеного життя слід шукати в дитинстві. Наприклад, дитину хвалили лише за певні здобутки, давали відпочити лише після виконаної роботи. Усе це формує уявлення, що людина не має права на щастя без досягнення конкретних результатів. Однак у нас не так багато часу, щоб чекати на своє щастя вічно. З СВЖ можна впоратися, і для цього потрібно зробити кілька конкретних кроків.
Як перестати відкладати життя на потім
Як подолати синдром відкладеного життя? Найкращий спосіб подолати синдром відкладеного життя – діяти. Скористайтеся такими порадами:
- Прислухайтеся до себе. Сила сьогодення в позитивному ставленні до всього, що відбувається в житті, та вмінні радіти простим речам: коли ти обіймаєш кохану людину, сидиш на лавці у парку та годуєш птахів. Згадайте жінку з голубами (Бренда Фрікер) із «Один дома-2». Незважаючи на своє тяжке становище, вона радіє компанії, теплу, спілкуванню.
- Перевірте свої пріоритети. Правильна розстановка цінностей, відмова від самопожертви зменшують стрес і занепокоєння, запобігають вигорянню та покращують якість сну. Сьогодні знайдете час для того, що нескінченно відкладаєте на завтра.
- Підтримуйте стосунки із близькими. Дружба і кохання – першоджерела життєвої сили. У романі Ханьї Янагіхари «Маленьке життя» саме друзі утримували героя від селфхарма (навмисне заподіяння болю) і самобичування.
- Зосередьтеся на тому, що дає відчуття щастя. Подумайте, що подобається робити. Читайте книжки, практикуйте спорт. Займаючись справами, які приносять радість, відчуєте себе впевненіше і перестанете зациклюватися на негативі та невдачах.
- Відмовтеся від ілюзій. Не прагніть контролювати інших людей, усвідомте, що не все залежить від самої людини. Завищені очікування неминуче призводять до розчарування.
Намагайтеся зрозуміти, що заважає насолоджуватися справжнім.
Життя – не репетиція грандіозного фіналу.
Тому не варто відмовляти собі в маленьких задоволеннях, допоки кредит не буде погашений, фінансовий добробут не покращиться, доки не виграєте мільйон у лотерею.
Відкладати життя на потім — це завжди шкодувати про втрачений час та можливості, що призводить до розчарування. Запитайте себе: «Чому я не можу це зробити зараз?». Чесний діалог із самим собою та аналіз того, що отримуєте та втрачаєте, буде корисним. Зверніться до психолога, якщо не знаєте, як боротися із синдромом відкладеного життя.
Читати далі: Синдром самозванця: що це таке та як з ним впоратися
Багато хто з нас шукає причини, щоб реалізувати свої мрії пізніше, колись потім. Синдром відкладеного життя забирає найкращі моменти, змушує користуватися старими та нелюбими речами, вибирати корисне замість приємного. Припиніть це якнайшвидше. Подумайте, що заважає жити зараз, почніть рухатися маленькими кроками та дозвольте собі насолоджуватися життям. Якщо самостійно впоратися з проблемою не виходить, зверніться до психолога.
